Міжнародний музичний фестиваль "КИЇВСЬКА ВЕСНА" (21-25 травня)

Проект РОМАНА КОФМАНА

Цикл «Український авангард»

Концерт другий:
З.Алмаші, О.Безбородько, О.Войтенко, С.Зажитько, В.Кривопуст, С.Пілютиков, В.Польова, Л.Сидоренко, А.Чибалашвілі, М.Шалигін, О.Щетинський, С.Ярунський

Виконавці:

Київський камерний оркестр

Диригент - ВІТАЛІЙ ПРОТАСОВ

Таки проект будет?
Это здорово!
А есть более полная информация по тому, что, когда и как называется?

не хочу видатися нетактовним і "забігати в перід" (не чуючи ще концерту з творами цих заявлених
композиторів), однак хочу перенаправити усіх хоча би банально до статті у wikipedia
(http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4_%28%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%29) і задатися питанням стосовно назви проекту - "Український авангард"...???

Перфецький писал(а):не хочу видатися нетактовним і "забігати в перід" (не чуючи ще концерту з творами цих заявлених
композиторів), однак хочу перенаправити усіх хоча би банально до статті у wikipedia
(http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4_%28%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%29) і задатися питанням стосовно назви проекту - "Український авангард"...???

поняття "авангард" на сьогоднішній день---дуже широке і неоднозначне...Безумовно,є мистецтвознавча характеристика цього слова---дуже точна,з докладно описаними ознаками цього явища(навіть у вікіпедії вони написані)
проте є ще і побутові значення цього поняття...Безумовно,для філармонійної публіки(а це і є основна публіка ,яка ходить на проекти Кофмана) "авангардом" є будь-яка академічна музика,яка створюється сьогодні
Тому для тієї публіки саме така назва концерту є дуже промовистою і точною
Я впевнений,що Роман Кофман не ставив перед собою цілі представити саме "авангард" в музикознавчому значенні цього поняття.
Його ціль---представити теперішню українську музику у всій її різноманітності,і якщо Ви уважніше придивитесь до композиторів,представлених у проекті,то побачите,які вони всі різні! Щетинський,Войтенко,Ярунський,Зажитько,Шалигін,Сидоренко,Пілютіков----це різні світи!
Мені здається,що в цьому і основна цінність цього проекту---плюралізм творчих напрямів! Нема сектанства!

ForesteR писал(а):поняття "авангард" на сьогоднішній день---дуже широке і неоднозначне...

гмм, цікаве визначення цілого періоду в історії світового мистецтва...

Ви, ForesteR, доволі часто буваєте на Заході. Скажіть, чи там Ви коли небуть чули таке визначення, як "фестивалі авангардної музики", чи "конкурси авангардних композиторів"?
Концерти композиторів-авангардистів - так! Але такий заголовок в афіші одразу "відсилає" західного слухача як мінімум років так на 80-ть назад і він з одного тільки цього слова "авангард" розуміє, що це будуть твори аж ніяк не сучасних композиторів.
Також ніхто і ніде не пише про сучасних композиторів як про композиторів-авангардистів, тому що всі чітко поєднують це визначення не з тим, яку музику пише той чи інший композитор (тим більше чи є вона зрозуміла простому обивателю, чи ні), а зовсім з іншими поняттями.

Дозволю собі ще таке зауваження: "Український авангард" - це що, живопис, театр, кіно, музика? Де конкретизація того який саме вид мистецтва буде представлятися?

ForesteR писал(а):Мені здається,що в цьому і основна цінність цього проекту---плюралізм творчих напрямів! Нема сектанства!

Ні про яке, як Ви пишете "сектантсво" мова не йде. Тут ідеться про інше - про просту і "стару як світ" банальну освідченість. І що, як не це - бажання виховувати у людей потребу ставати більш освідченними - є одним із багатьох (підкреслюю!) завдань мистецтва?! Не "опускатися" до обивательського рівня і оперувати категорично неправильними поняттями (а в даному випадку - підмінювати поняття так, щоб було нібито зрозуміліше), а навпаки - намагатися "вести" слухача шляхом пізнання нового, до цього йому не відомого, показувати що поза його (обивателя) суб'єктивною реальністю існує паралельно ще й інший вимір - вимір мистецтва в особі окремо взятих митців. І я дуже радий, що в цьому проекті приймає участь стільки композиторів! Їхня свого роду "різношерстність" провокує мене до думки що концерт може бути досить і досить таки цікавим! Однак ніпроякий авангард тут просто не може бути й мови!

Ви так сперечаєтесь зі мною,буцімто я придумав назву
Але я вважаю її прийнятною,тому що,ще раз повторюю,слово має кілька значеннь----наукове і ужиткове.Підкреслюю ще раз---існує ужиткове значення слова "авангард",яке означає всяку нову музику,яка відмінна від традиційної класико-романтичної
Освіченість(без літери "д")---це вже зовсім інша парафія,філармонія---це не навчальний заклад
А ще є слово "авангард",популярне серед сучасних музикантів(знову ж таки,ужиткове),яке вживається у разі,коли є явище,яке вибивається із загального контексту,кидає виклик.Ось,напр.,творчість пізнього Сильвестрова багато хто в розмові називав "авангардним",бо він йшов всупереч тенденціям і йому було начхати що думають колеги.Повторюю---мова йде про ужиткове значення слова,яке прямо походить від його етимології---"той,що попереду"
Або стосовно класики це слово теж часом вживають---напр.,"дисонансний" квартет Моцарта,або,напр.,квартет Бетховена опус 132 чи Гроссе Фуге теж називають музиканти між собою "авангардними",і це слово вживається абсолютно правильно в його ужитковому значенні
Зрозумійте,шановний,є середовище музикантів і певне коло слухачів,яке формується навколо них,і виробляяється своєрідний жаргон,де вживаються певні слова в певному значенні,і це не є погано! це як діалект

Перфецький писал(а):не хочу видатися нетактовним і "забігати в перід" (не чуючи ще концерту з творами цих заявлених
композиторів), однак хочу перенаправити усіх хоча би банально до статті у wikipedia
(http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4_%28%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%29) і задатися питанням стосовно назви проекту - "Український авангард"...???

Таким же образом необходимо называть классической музыкой только написанную в эпоху классицизма. Как-то в теме о том, что считать современной музыкой я высказывался. Есть музыка (да и любое искусство) ставшая классикой, есть современная, исходя из названия, соответствующая своему времени, и не вся музыка написанная сейчас является современной (как пример, приводил оперу "Братья Карамазовы"). А есть авангард, который впереди, который опережает свое время. И был он всегда, в т.ч. и до эпохи авангардизма. Знаете, в 1819 году Россини написал "Эрмиону". Это единственная его опера, которая провалилась на премьере. И до 1987 (!) она более не исполнялась. Но сейчас многие отмечают ее гениальность. Я считаю, что из не буффа, а из трагических - это самая гениальная его опера. Сам Россини говорил, что ее поймут через сто лет. Поняли через 170. Что это было на тот момент, как не авангард?

Нажаль (на щастя!) - Ви мене зовсім не переконали...

ForesteR писал(а):поняття "авангард" на сьогоднішній день---дуже широке і неоднозначне...

Абсолютно точно. Другое дело, почему это понятие размыто. Мне думается, что именно из-за невежества: полного, либо частичного. Каждый употребляет это слово не в его ортодоксальном значении, а как будет удобно на этот момент.

ForesteR писал(а):А ще є слово "авангард",популярне серед сучасних музикантів(знову ж таки,ужиткове),яке вживається у разі,коли є явище,яке вибивається із загального контексту,кидає виклик.

Открою секрет. В среде оркестрантов такая музыка даже Авангардной не называется. Она называется Смурятиной, или же Смуром ("ну, всякое там такое непонятное, то что эти композиторы сейчас пишут" - передаю текст буквально). Так что, если идти ещё дальше, следуя логике Forestera необходимо будет изменить название концерта на более понятное широким массам. Предлагаю следующий концерт проекта назвать "Украинская Смурятина 3". По-моему, гениально. Главное, что всем понятно о чём идёт речь. И никаких разногласий. Понятие авангарда ведь размыто, а тут свежо, вполне понятно и определённо

ForesteR писал(а):Безумовно,для філармонійної публіки(а це і є основна публіка ,яка ходить на проекти Кофмана) "авангардом" є будь-яка академічна музика,яка створюється сьогодні
Тому для тієї публіки саме така назва концерту є дуже промовистою і точною

Kleo рассказывала, как в редакцию газеты приходят пресс-релизы концертов, в которых пишется буквально следующее: " Андрей Вийтович - альт (скрипка)". Ну, чтоб было понятно уточнили, а то альт какой-то, шо ано такоэ?
Вот Вам пример "побутового вжитку слова". Прошу заметить, что это пишут не гопники какие-нибудь. Это пишут образованные люди для образованных. И что, если им непонятно, нужно начинать называть альт большой скрипкой? Не думаю. Безграмотность нужно исправлять всеми средствами, которые есть в наличии. Если есть энциклопедическое определение слова - необходимо ему следовать. Иначе непонятно зачем вообще нужны определения и энциклопедии.

ForesteR писал(а):Ви так сперечаєтесь зі мною,буцімто я придумав назву

Но вы ведь это название защищаете.

Предлагаю прекратить обсуждение названия проекта по этическим соображениям в связи с несчастьем, которое произошло с Романом Кофманом.
Можно ведь сосредоточиться на музыке, произведениях, которые будут исполняться

абсолютно согласен с Таванцом!
Что касается произведений,я пока не могу точно сказать,что именно будет исполняться у большинства авторов,могу назвать только несколько...Или дождемся полного списка?

Да, это горе большое. Кажется, он уже поправляется, слава Богу! И вообще, я хотел добавить, что корявость названия, конечно же, никак не делает ценность этого концерта менее значимой. Это здорово, что у Романа Исааковича хватило смелости, терпения и уверенности взяться за такой проект. Я так понимаю, сделать такой концерт крайне непросто. Низкий ему поклон и удачи всему проекту.

А уже обнародован список исполняемых произведений?

завтра я це питання вирішу і напишу повний список творів.,і,якщо пощастить,порядок

Цикл Романа Кофмана "Український аванґард"
Київський камерний оркестр
Дириґент Віталій Протасов

Ольга Чубарева (сопрано)
Ольга Табуліна (меццо-сопрано)
Ростислав Ткаченко (баритон)
Орест Смовж (скрипка)
Олексій Бойко (кларнет)
Марк Крещенський (фаґот)


Любава Сидоренко. Октагон (2008/10)
Богдан Кривопуст. Камерна симфонія (2003)
Allegro
Lento
Вікторія Польова. Klage для сопрано і камерного оркестру на слова Р. М. Рільке (німецькою мовою) (1988)
Олег Безбородько.Concerto grosso ma non molto для скрипки, фаґота і струнних (2010)
Allegro ma non molto
Adagio ma non molto
Presto ma non molto
Сергій Зажитько. Речитатив та арія тіні батька Миколи Нечипорука з опери "Легенди Нанало-ямайського округу"

перерва

Олексій Войтенко. Nуμoς I (Номос І) (2005)
Максим Шалигін. Lullaby (Колискова) (2008)
Золтан Алмаші. Концерт для кларнета і струнних (2004)
Rubato ma non troppo
Allegro moderato
Adagio
Олександр Щетинський. A Song of Degrees (Пісня сходження) для меццо-сопрано і камерного оркестру на текст 130 псалму (англійською мовою) (1997/2010)
Сергій Пілютиков. Фенікс (2010)


Другий концерт з циклу Український аванґард подає панораму сучасної української музики. За задумом автора проекту Романа Кофмана, відібрані твори за стилістикою не належать виключно до аванґарду як суто мистецького явища, але окреслюють передові шляхи сучасної української музики, отже є аванґардом у ширшому значенні.


Любава Сидоренко (*1979) – випускниця Львівської музичної академії ім. М. В. Лисенка. Її твори звучали на фестивалях і концертах сучасної музики в Україні, Польщі, Німеччині. Октагон у першій версії для 8 віолончелей був створений у 2008 році на пропозицію видатного польського віолончеліста Анджея Бауера і віолочельного октету "Челлонет". У 2010 році на пропозицію Романа Кофмана авторка зробила адаптацію твору для струнного оркестру. Октагон – геометрична фігура восьмикутник. Його модифікації і похідні застосовуються в різноманітних сферах - від дорожнього знаку "STOP" і типової парасольки до традиційного орнаменту на східних килимах.

Богдан Кривопуст (*1975) закінчив Національну музичну академію ім. П. І. Чайковського як композитор і піаніст. У 2003 стажувався в Польщі за програмою Gaude Polonia, де і написав, зокрема, Камерну симфонію. Вперше твір прозвучав у виконанні Оркестру нової музики (Катовіце. Польща). Автор присвятив його керівникові оркестру, відомому польському композитору і педагогу Алєксандру Ласоню. Твір збудований як тричастинний цикл Allegro – Lento – Presto, сьогодні прозвучать перші дві його частини.

Вікторія Польова (*1962) працює в симфонічному, хоровому, камерно-інструментальному жанрах. Впродовж багатьох років вивчала і втілювала в музиці тексти служби Божої. Її композиція Теплий вітер у виконанні Гідона Кремера, Андрія Пушкарьова і камерного оркестру Кремерата Балтіка прозвучала в десяти містах країн Європи, Азії й Америки. Володар кількох українських відзнак, лауреат конкурсу Spherical Music (США, 2008). Klage (авторська назва українською – Туга) - це дослухання до звуків іншої мови, споглядання знаків і смислів іншої культури в собі. Твір написаний у серійній техніці.

KLAGE
Wem willst du klagen, Herz? Immer gemiedener
ringt sich dein Weg durch die unbegreiflichen
Menschen. Mehr noch vergebens vielleicht,
da er die Richtung behalt,
Richtung zur Zukunft behalt,
zu der verlorenen...

Fruher. Klagtest? Was wars? Eine gefallene
Beere des Jubels, unreife!
Jetzt aber bricht mir mein Jubelbaum,
bricht mir im Sturme mein langsamer
Jubelbaum.
Schonster, in meiner unsichtbaren
Landschaft, der du mich kenntlicher
machtest Engeln, unsichtbaren.

Aus den zerstreuten gedichten


ЖАЛОБА
Сердце, кто услыщит твой плач? Все пустыннее
Путь означился твой среди загадочных
Людей. И не напрасен он, ибо путь твой прям,
Прям в грядущее,
в запретное...

Прежде плакало ты.
Но это падала ягода радости незрелая.
Ныне сломано дерево радости,
Ломит буря мое
Неспешное
Дерево радости.
Как им гордилась невидимая земля моя,
И слетались к нему
Ангелы невидимые.

З поезій, що не увійшли до збірок
переклад Г. Ратгауза

Олег Безбородько (*1973) закінчив Національну музичну академію України як піаніст і композитор. Стипендіат урядів України, Швейцарії та Університету м. Оттава (Канада). Лауреат і дипломант міжнародних конкурсів піаністів в США, Канаді та Україні, конкурсу композиторів Gradus ad Parnassum (2005, Київ, Перша премія). Його твори звучали в Україні, США, Швейцарії, Великій Британії, Китаї, Німеччині, Голландії, Франції, Португалії, Польщі, надруковані в Німеччині. Партитурі Concerto grosso ma non molto передують наступні два епіграфи:
"April is the cruellest month ..." ("Квітень - нещадний місяць") – перший рядок поеми Т. С. Еліота The Waste Land (Безплідна земля);
"И та же смесь огня и жути
На воле и в жилом уюте..." - з віршу Земля Б. Пастернака (роман Доктор Живаґо).
"Серед безлічі сенсів, що містяться в цих рядках, найважливішим для мене є
відчуття моторошної, жорстоко п'янкої весни, яка, наче орало, скородить і перелопачує після затишного зимового забуття наше дрімливе єство або, продовжуючи цитату з Еліота, "змішує пам'ять і бажання, ятрить сонні коріння весняним дощем" (Олег Безбородько).

Сергій Зажитько (*1962) є унікальною постаттю в українському композиторському середовищі. Він послідовно дотримується обраного ним багато років тому напряму музичного абсурдизму, який щоразу набуває нових відтінків у його композиціях. Речитатив та арія тіні батька Миколи Нечипорука з неіснуючої опери Легенди нанало-ямайського округу (також неіснуючого) – це похмура, але дотепна сатира на загальновживані стереотипи української класичної музики. Суть твору становить парадоксальне поєднання тексту і музики, що водночас суперечать і доповнюють одне одного.

Олексій Войтенко (*1981) – композитор і музикознавець, аспірант Національної музичної академії. Віддає перевагу інструментальним жанрам. Автор музикознавчих праць з проблематики музики ХХ сторіччя. Nуμoς I (Номос І) – це рефлексія навколо філософської категорії номоса, що в системі античного світосприйняття має подвійне тлумачення: закон і мелодія. У побудові форми автор скористався принципами тотального серіалізму. Твір був відзначений дипломом конкурсу молодих композиторів ім. Д. Шостаковича в Санкт-Петербурзі (2006).

Максим Шалигін (* 1985) почав займатись композицією у 14 років з І. А. Іващенко. Продовжував своє навчання у Санкт- Петербурзі в класі Б. І. Тіщенко. Зараз є студентом п'ятого курсу Національної музичної академії в класі І. В. Щербакова.
Lullaby (Колискова) для струнних.
"Якщо сон – це смерть, то колискова – вбивство?..
У музичному фольклорі жанр колискової є не лише оспівуванням радості народження дитини, її приходу у Цей світ, а й неосяжної скорботи матері через передчуття поневірянь, які випадуть на життєву долю немовляти.
Дві крайні фази життєвої арки «пробудження – розквіт – вщухання» збігаються в одну. Тому й ніколи так болісно не відчувається наближення до кінця шляху, як на його початку.
І тужить матір, яка, даруючи Це життя, тим самим прирікає найдорожче створіння на неминучу смерть…"
(Жанна Зубко)

Золтан Алмаші (*1975) закінчив Львівську музичну академію як віолончеліст і композитор. Бере активну участь в усіх українських фестивалях сучасної музики. Двічі лауреат Міжнародного конкурсу ім. С. Прокоф’єва (Маріуполь) як композитор і віолончеліст. Його твори виконувалися в Польщі, Нідерландах, Литві, Франції, Швейцарії. В 2008 році був учасником стипендіальної програми Gaude Polonia (Польща). Автор понад сорока творів різних жанрів.
Концерт для кларнета і струнних написаний для кларнетиста Віталія Альфавицького і Національного ансамблю Київська камерата.Складається з трьох частин, що звучать без перерви.Перша частина виконується кларнетом соло, в ній відбувається пошук основного тематизму, який поліфонічно розвиватиметься в другий частині. Третя частина - своєрідна післямова з відтінком меланхолії,а подекуди і трагізму, який, проте, не проявляється з повною силою: це крик відчаю, обірваний на півслові. Закінчується твір просвітленням - спокійним прийняттям невідворотності... (Золтан Алмаші)


Олександр Щетинський (*1960) - лауреат семи міжнародних композиторських конкурсів, його твори звучать на престижних фестивалях Європи й Америки. "Його стиль, міцно пов'язаний зі структуралізмом, спирається на різноманітні сучасні техніки. Кожен твір містить в собі певну музичну метафору" (Новий словник музики і музикантів Гроув). Пісня сходження на текст 130-го (129-го) псалма, широко відомого за першим рядком "De profundis", присвячена пам'яті видатного російського баяніста Йосипа Пуріца.

A SONG OF DEGREES
Out of the depths have I cried unto thee, O LORD.
Lord, hear my voice: let thine ears be attentive to the voice of my supplications.
If thou, LORD, shouldest mark iniquities, O Lord, who shall stand?
But there is forgiveness with thee, that thou mayest be feared.
I wait for the LORD, my soul doth wait, and in his word do I hope.
My soul waiteth for the Lord more than they that watch for the morning: I say, more than they that watch for the morning.
Let Israel hope in the LORD: for with the LORD there is mercy, and with him is plenteous redemption.
And he shall redeem Israel from all his iniquities.
PSALM 130

ПІСНЯ СХОДЖЕННЯ
Із глибини волаю до Тебе, Господе!
Господе! Зачуй голос мій. Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благань моїх.
Якщо Ти, Господе, будеш помічати беззаконня, – Господе, хто устоїть?
Але в Тебе прощення, нехай вельми бояться Тебе.
Сподіваюся на Господа, сподівається душа моя; на слово Його покладаюся.
Душа моя виглядає Господа ревніше, аніж сторожа – ранку, ревніше, аніж сторожа – ранку.
Нехай сподівається Ізраїль на Господа, бо в Господа милість і велике у Нього визволення.
І Він визволить Ізраїля від усіх його злочинів.
ПСАЛОМ 129 (переклад Олександра Гижи)

Сергій Пілютиков (*1965) - переможець міжнародних композиторських конкурсів в Голландії, Німеччині й Україні. Його композиторський стиль формувався під впливом музики Е. Денісова, Я. Ксенакіса, Л. Ноно, Дж. Шельсі. Коментуючи свій твір Фенікс, автор цитує Г. К. Андерсена: "Птах Фенікс! Хіба ти його не знаєш? Він прилітав до тебе, огорнутий небесним сяйвом, а ти, здається, відвертався від нього до горобців із крильми, вкритими фальшивою позолотою! Райський пташе, твої золоті зображення висять у розкішних панських покоях, а сам ти раз-у-раз блукаєш самотою і без притулку!"


Київський камерний оркестр, заснований у 1963 році, займає поважне місце серед камерних оркестрів світу. В минулому ним керували такі визначні диригенти, як Антон Шароєв та Ігор Блажков. З 1990 року головним диригентом та художнім керівником оркестру є маестро Роман Кофман. Артисти оркестру - це блискучі музиканти, що вирізняються високою дисципліною, артистизмом, найвищою музичною і виконавською майстерністю. Мистецькою подією стали концерти циклу Роман Кофман і його друзі за участю Київського камерного і видатних майстрів музичного Олімпу –Наталії Ґутман, Володимира Крайнєва, Ґідона Кремера, Ліани Ісакадзе, Еріка Курманґалієва, Маквали Касрашвілі, Олексія Любімова, Сергія Стадлера, Наума Штаркмана, Бориса Пергаменщикова, Вікторії Лук’янець. Багато з вищезазначених солістів брали участь у великому музичному фестивалі Ґранди мистецтва у Львові, де Київський камерний оркестр протягом сезону 1998-1999 років був базовим колективом. Всюди, де гастролював Київський камерний оркестр - у Кореї, Німеччині, Франції, Нідерландах, Австрії, Бельгії, Великій Британії, Іспанії, Португалії, Польщі, Швейцарії, Сполучених Штатах, Мексиці, Японії - слухачі були у захваті від музикантів. Найповажніші часописи світу умістили на своїх шпальтах захоплені відгуки про цей колектив.


Дириґент Віталій Протасов (*1971) закінчив Національну музичну академію по класу Романа Кофмана. Директор і асистент Головного дириґента Симфонічного оркестру Національної філармонії України. У 1998 брав участь у створенні Ансамблю сучасної музики Рикошет (Київ). Дириґував філармонічними оркестрами Києва, Дніпропетровська, Луганська, Львова, Рівного, виступав у Польщі, Німеччині, Франції.Учасник українських фестивалів сучасної музики Київ Музік Фест, Контрасти (Львів), Два дні і дві ночі (Одеса) та ін.

Ольга Чубарева (сопрано) – випускниця Харківського інституту мистецтв, солістка Національної філармонії України. Заслужена артистка України, лауреат кількох українських і міжнародних конкурсів, стипендіат Ваґнерівського фестивалю в Байройті, лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Григорія Сковороди. Гастролювала в Німеччині, Франції, Італії, Люксембурґу, Польщі, Чехії. Виконує традиційний оперний і камерний репертуар, сучасну музику, джаз.

Ольга Табуліна (меццо-сопрано) – солістка Національної філармонії України. Брала участь у масштабних мистецьких проектах, зокрема у концертному виконанні опери Г. Персела Дідона і Еней, кантат Й. С. Баха, Gloria А. Вівальді під керуванням Романа Кофмана. Лауреат і дипломант міжнародних конкурсів.

Ростислав Ткаченко (баритон) працював солістом Національної капели України Думка, виступав у багатьох країнах, брав участь у виконаннях Carmina Burana К. Орфа, кантати Дзвони С. Рахманінова.

Орест Смовж (скрипка), Олексій Бойко (кларнет), Марк Крещенський (фаґот) – талановиті молоді виконавці, беруть учать у кількох українських проектах, пов'язаних із виконанням нової музики.

Укладання текстів – Олександр Щетинський