http://www.kommersant.ua/doc.html?DocID ... ueId=47026

Двойной за упокой
// "Киев Музик Фест" закрылся без одной премьеры
премьера / классика

В воскресенье в Национальном доме органной и камерной музыки состоялся заключительный концерт XIX Международного фестиваля "Киев Музик Фест", многозначительно названный "Украинским реквиемом". Предполагалось, что будут исполнены премьеры реквиемов Игоря Щербакова и Александра Козаренко, но первого из заявленных скорбных произведений публика, а с ней и АЛИСА ГАРШ, так и не услышала.

С обозначенным в программе "Реквиемом" Игоря Щербакова что-то не заладилось, и Ансамбль классической музыки им. Лятошинского представил вместо него два других опуса композитора: оркестр исполнил камерную симфонию "Warum" для струнных, а хор и органистка Ирина Харечко – "Деревья, покрытые снегом" на стихи Николая Воробьева.
Первое сочинение уже исполнялось и даже было записано ансамблем "Киевская камерата", однако, в отличие от его художественного руководителя Валерия Матюхина, дирижер "лятошинцев" Игорь Андриевский выстроил музыку акустически более бережно, сбалансировав оттенки многослойных тихих созвучий, отчего они стали зыбкими, словно воспоминания о далеких воспоминаниях. Впрочем, бережность эта пагубно сказалась на общем впечатлении от произведения: музыка двигалась едва скрепленными друг с другом автономными фразами, чего вовсе не должно было случиться со стройной композицией как первой, рассудительной части симфонии, так и второй – тепло прощающегося с чем-то дорогим "Печального вальса".
А вот хор с органом в трехчастном сочинении на стихи Николая Воробьева, внимая взмахам дирижерской палочки господина Андриевского, воздвиг замечательный акустический эквивалент заложенного в тексте визуального образа. "Деревья, покрытые снегом" сложились в возвышающий и внушающий стойкость строй леса и света из холодных и высоких тембров органа, монолита тридцатиголосого хора, быстрого подъема волнения и мягкого успокоения с сохранением вертикали рисунка произведения.
Совсем другим был монументальный "Украинский реквием" (11 частей исполняются без перерыва и звучат около 40 минут), который Александр Козаренко посвятил всем "жертвам репрессий, депортаций и голодоморов", а конферансье Национального дома органной и камерной музыки объявила тоном, достойным работниц справочной службы вокзала. За мрачной частью реквиема следовала странная, за ней – безысходная, неразрешимая и так далее. Причем эти эпитеты касаются не только эмоционального содержания и звукового строя этой композиции. Странен, например, замысел свести темы половины частей к остовам из четырех звуков (так делали Бах, Шуман, Шостакович и Карабиц). И добро бы композитор Козаренко воспользовался приемом мудро или хотя бы изобретательно, но фугато на крестообразную тему оказалось хилым и вульгарным – а это для автора, метящего на пост председателя (или сопредседателя) Национального союза композиторов, трудно не расценить как признак безнадежности.
Мрачна и очевидность соответствия механики новоявленного опуса нехитрому патриотичному соцзаказу. Реквием Александра Козаренко, сочиненный целиком по "евростандарту" (выбор и порядок частей, а также состав исполнителей – симфонический оркестр с арфой и ударными, хор, квартет певцов-солистов и орган), приобрел национальный колорит посредством инструментария столь грубого, что результат не делал честь ни европейской матрице, ни украинской музыке. Внедрив в оркестр уникально звучащие цимбалы, флояру, тылынку и даже почти каноническую трембиту, которая, устрашающе выдвигаясь, завывала и стонала во второй части заупокойной мессы, композитор вынужден был воспользоваться ладами и строями, присущими этим инструментам. А заодно и свойственными славянскому фольклору думными заплачками, которыми цимбалы оглашали каждую часть сочинения. Не поспособствовало музыкальному переводу жанра с "их" на "нашу" ментальность и украиноязычное продолжение молитвенных стихов, начатых на канонической латыни.
Ошибки, допущенные на стадии проектирования произведения, композитору не удалось замаскировать – не помогли ни красивый канон у солистов и флояры, уходящий к божественному сиянию недосягаемой звезды, ни безукоризненная работа музыкантов (отдельных аплодисментов заслуживает бас Олег Чернощеков).
По окончании этой целиком конъюнктурной вещи 200 слушателей разделились примерно поровну – на тех, кто рукоплескал композитору стоя, и тех, кто, сдержанно поздравив автора с премьерой, поспешил уйти – вместе, кстати, с музыкантами, торопящимися разобрать и увезти на места все не свойственные органному дому инструменты.

до вищезазначеної статті залишилось додати, що це лише суб"єктивне сприйняття автора статті. Я був на цьому концерті і був серед тих, хто аплодував Козаренку і виконавцям цього твору стоячи.

kuk, якщо ви були і маєте бажання, то напишіть детальніше про власне сприйняття почутого. Мене там не було, але я добре знайома і дуже-дуже поважаю обох - і автора статті, і композитора. Хоча із нових творів, написаних на цю тему, доводилось таке чути, що навіть не розказати... якось це все дуже не правильно

Бука,а на яких концертах Ви були і які у Вас враження в цілому від фестивалю?
я по обєктивних причинах як слухач ходив мало,але позитивних вражень з тих акцій де я був у мене досить багато

Добавлено спустя 6 минут 40 секунд:

Re: КИЇВ МУЗИК ФЕСТ-2008

Ёлка писал(а):16.00 КАМЕРНА МОЗАЇКА

Твори С.Зажитька, Л.Юріної, С.Луньова, В.Рунчака

Національна с

хто був,признавайтесь?(ми в цей час з Камератою закривали інший фестиваль в славному місті Біла Церква)...
які враження?

kuk, якщо ви були і маєте бажання, то напишіть детальніше про власне сприйняття почутого.

По-перше, для мене було дивиною про те (виходячи із статті), що композитор О.Козаренко мітить на піст голови НСКУ (я добре знайомий з Козаренком і таких амбіційних намірів за ним не помічав). Виходячи з цього, я не почув у цьому творі так званий "нехитрый патриотичный соцзаказ". Що мала на увазі авторка статті - мені невідомо, але я можу казати впевненно, що над цим твором композитор почав працювати ще 3 роки тому і він зовсім не був пов"язаний з 75-річчам, а він пов"язаний з голодомором на Україні. Це різні речі. Ті, хто знають Козаренка, я думаю підтвердять мою думку про те, що це композитор, який творить не формально до будь-якої дати, а просто творить. Щодо прийомів, до яких композитор звернувся у вирішенні свого творчого завдання, то трохи нагадує "Requiem-quartett" Є.Петриченка (нарешті я отримав запис цього твору), але все одно - дуже оригінально, цікаво і "по-лемківські", як і зазначено у назві твору

Додано через 9 хвилин 13 секунд:

Ёлка написав:
16.00 КАМЕРНА МОЗАЇКА

Твори С.Зажитька, Л.Юріної, С.Луньова, В.Рунчака

Національна с

хто був,признавайтесь?(ми в цей час з Камератою закривали інший фестиваль в славному місті Біла Церква)...
які враження?

Я був і на цьому концерті. Дуже вразила рання соната Зажитька. Окремо про Луньова. Я ніколи не був прихільником його творчості, але вокальний цикл, який був представлений, заставив мене переосмислити власне ставлення до творчості композитора. ФАНТАСТИЧНА МУЗИКА У ФАНТАСТИЧНОМУ ВИКОНАННІ!!!

Кук, дякую за роз'яснення)) але повторюся, що сама не чула. А взагалі цього року була лише на відкритті фестивалю, воно на мене загалом справило позитивне враження - там було що послухати і про що подумати. ходити на все інше не зовсім виходило з різних причин - сімейних і моїх особистих. і щоб ніхто з тих, хто запрошував, не ображався, то вирішила взагалі нікуди не ходити.

здається, раніше не викладала тут посилання на першу замітку про фестиваль в Ъ
http://www.kommersant.ua/doc.html?DocID ... ueId=47020

і анонс
http://www.kommersant.ua/application.ht ... ueid=49591

Бука писал(а): і щоб ніхто з тих, хто запрошував, не ображався, то вирішила взагалі нікуди не ходити.

надзвичайно дивна позиція для музичного журналіста(і музикознавця)...не розумію(от я,напр.,попри зайнятість надзвичайну(брав участь у 6-ти концертах),всетаки старався ходити.коли була можливість,насамперед з цікавості,а також з солідарності
вибачте,Буко,не можу Вас зрозуміти

Так, Форестер. у мене - відпустка (чесно зароблена), екзамен на носі і весілля брата (останнє вже щасливо минуло, не в Києві). Ти ж не прийдеш в консу розповідати замість мене про мусульманський культурний регіон?)))

Бука,я не про це..

Добавлено спустя 1 минуту 13 секунд:

ForesteR писал(а):

Бука писал(а): і щоб ніхто з тих, хто запрошував, не ображався, то вирішила взагалі нікуди не ходити.

а про це...але гаразд,я починаю чіплятись до фраз,вибач мене

та все нормально)) просто у мене дійсно багато недороблених справ, які висять от вже кілька років, і я, поки що безуспішно, хочу їх закінчити...

щодо Козаренка,то вже не перший раз я помічаю до нього особливу "любов" преси...хотілось би побажати йому відноситись до цього з гумором
Козаренко-один із найталановитіших українських композиторів,на жаль,на концерті я не був,але сам той факт(судячи з вищенаписаного),що частина залу аплодувала стоячи,а частина-обурювалася,свідчить про те,що твір непересічний...як буде запис.то поділіться хтось,добре?...
взагалі незле би було повикладати записи(я в свою чергу обіцяю пізніше викласти запис свого флейтового концерту і виступ ансамблю Рікошет,якщо погодиться Пілютіков,звичайно...)

Можу сказати, що найсильнішим враженням для мене був концерт Камерати в філарі, де звучали твори Алмаші, Гаврилець, Фроляк та Цепколенко (там був ще один твір, в програмці не було але - сюіта з балету Чембержі, але нажаль під час твору маялася з мінідиском, щоб записати собі флейтовий концерт Алмаші, тому недослухала і нічого сказати не можу... тре йти до оперного...). Всі твори - як прем'єри, так і повторення - дуже якісні і слухати мені їх було одне задоволення!!!! Особливо останній Але щодо цього твору в мене питання до автора: хтось колись казав (на цьому форумі навіть, але десь в іншій темі), що не любить "забагато флейти"

так, викладайте запис!

Добавлено спустя 1 минуту 37 секунд:

про фест в Дні

http://www.day.kiev.ua/254831/

мушу зазначити, що у флейтовому концерті Золтана Алмаші флейти (було) зовсім не забагато... Можливо її роль (роль солюючого інструменту і тембру) було трактовано оригінально, незвично, але зовсім не гіпертрофовано

Ёлка писал(а): Але щодо цього твору в мене питання до автора: хтось колись казав (на цьому форумі навіть, але десь в іншій темі), що не любить "забагато флейти"

так,дійсно,я висловлював думку,що,буцімто,нічого не може бути гіршого,чим забагато флейти я скажу так,що відношення моє до цього інструменту було доволі неоднозначним...з іншого боку,я в житті керуюсь тезою,що поганих інструментів немає,і якщо якийсь інструмент мені не подобається,причину треба шукати десь у собі і знову ж таки,найкращий спосіб змінити негативне ставлення до інструменту-написати щось для цього інструменту,причому в екстремальний спосіб(тобто щоб цей інструмент грав довго,або,наприклад,використовувались часто екстремальні регістри(в даному випадку екстремально високі )
до речі,я тепер переконаний,що композитор просто зобовязаний писати для інструментів,які йому не близькі-бо тоді в нього більше шансів написати щось оригінальне і нетипове