Владимир Сиренко

Аватара пользователя
околомузикальний абориген
околомузикальний абориген
Сообщения: 2220
Зарегистрирован: 15 янв 2007, 00:57
Откуда: Київ
Сообщение №61 Добавлено: 15 мар 2010, 21:52

хорила, про мільйони мені якось зараз зовсім не думається, а щодо оркестру Плетньова (який, до речі, не чула)...

нащо далеко ходити? візьмемо прекрасні київські театри і сто разів прекрасну премію Київська пектораль. так от, за показниками цієї премії найкращий столичний театр - це Театр драми і комедії. це ніби-то всім очевидно. Але цей театр не має статусу національного, а, наприклад, театр оперети (при всій повазі до окремих його вистав) цей статус отримав. треба проовжувати?
Аватара пользователя
часто гуляет сама по себе
часто гуляет сама по себе
Сообщения: 1216
Зарегистрирован: 25 ноя 2006, 02:01
Откуда: Киев
Сообщение №62 Добавлено: 15 мар 2010, 22:05

Плетньова оркестр чула в Москві років шість-сім тому. І то - репетицю. Я просто навела його інтер'ю. Його мабуть не дуже люблять просто, не має "лапи" в міністерстві, на що натякає кілька разів. А об'єктивності важко чекати в пострадянському суспільстві. Згодна. Що в нас, що в Росії. Все на особистих знайомствах, зв'язках, кумовстві. Це - найбільші гальма...
Аватара пользователя
часто гуляет сама по себе
часто гуляет сама по себе
Сообщения: 1216
Зарегистрирован: 25 ноя 2006, 02:01
Откуда: Киев
Сообщение №63 Добавлено: 05 ноя 2010, 16:25

Та й талант залишився подекуди.
Про бенефіс Сіренка. Дещо романтично написано, проте я сама відчула піднесену, якусь щасливу атмосферу, що під час ювілею Сіренка утворилася у залі Лисенка.
http://i-pro.kiev.ua/index.php?option=c ... &Itemid=53
Покликання - творити... Про Володимира Сіренка, Федора Стригуна і... мистецтво

Неможливо збагнути, як щедро часом обдаровує Бог людей творчістю і як вони, незважаючи ні на що, приймають це покликання і рушають із ним по життю. Часом буває важко, часом - нестерпно важко... Однак за лаштунками цього болю лишається щось значно світліше, що своїм пронизливим променем зворушить чиєсь просте життя і перетворить його на мистецтво жити.

1 листопада для української культури, справді, день, осяяний справжністю, безкомпромісністю, силою... Два мужа української культури - Федір Стригун і Володимир Сіренко народжені в цей день. День, який за грегоріанським стилем патронують Усі Святі. Переповідати історії цих творців надзвичайно відповідально, бо все одно всього не збагнеш і щось важливе для них... залишиш за рядками. Тому моя розповідь матиме дещо особистісний характер, щоб не вишуковувати біографічних перепитій, а звернутися до тих рефлексій, які заворожують після знайомства з Федором Стригуном і Володимиром Сіренком...

Володимир Сіренко... - продовження Музики...

Цьогоріч маестро вийшов на сцену так само скромно, як і завше. Йому 50... У залі друзі, родина, колеги, музична "влада", шанувальники... Усі чекають... на ще одне звершення маестро Сіренка. Після недолугих привітань від влади і вінків-квітів (традиції, які спантеличують щораз, і щораз біль тонко й стрімко пронизує усі відчуття і ще надовго лишає свій присмак) оркестр зривається на щиру сповідь сюїти Євгена Станковича з балету "Ніч перед Різдвом". І перед нами Сіренко... Яскравий, неповторний у кожнім жесті й переживанні творення тут і сьогодні, однак тут і навіки - творення Музики. І ще бачиш Євгена Станковича, який не приховує щасливого погляду од продовження Музики, яка народжує його і народжує з ним...

А далі - коловерть гармонії - "тичинівський" мелос у кантаті Олега Киви набирає напруги долі творця, переструнюється в щем і розкривається в повноті щастя, у якому радість і туга дивляться один на одного з розумінням, до викрешення гармонії.

Ніби перепочинок емоцій - знайомство з Сіренками - Мирославою, Всеволодом і Володимиром (молодшим). Ба ні, не перепочинок, а ще одне подивування. Діти Володимира Сіренка сьогодні лише починають свій творчий шлях, однак починають його щиро, елегантно, з вродженим аристократизмом духу і скромністю... Володимиру Сіренкові сьогодні є не лише чим, але й ким пишатися. Він торував українській музиці свій шлях, він нагородив своїх дітей Музикою. І вона знову стає покликанням.

Другий відділ - це віртуозність. Концерти Е. Корнгольда й Ф. Ліста, куплети Ж. Оффенбаха й піснеспіви з "Карміни Бурани" К. Орфа у виконанні оркестру й солістів Дмитра Ткаченка (скрипка), Вадима Руденка (рояль), Сусанни Чахоян (сопрано) були бездоганними. Три крапки можна лишити тільки для продовження Музики.

Бенефіс маестро Сіренка - людини, яка була обраною Музикою - вирішився Музикою... Тому й ми залишимо для неї місце в усіх наступних писаннях про Володимира Федоровича - диригента, вчителя, мужа Музики...
-------------------------------------------
Многая Вам літа, Федоре й Володимире!

Ірина Плехова
Аватара пользователя
часто гуляет сама по себе
часто гуляет сама по себе
Сообщения: 1216
Зарегистрирован: 25 ноя 2006, 02:01
Откуда: Киев
Фото с юбилейного концерта 1 ноября 2010 г.
Сообщение №64 Добавлено: 07 ноя 2010, 08:38

http://m-r.co.ua/mr/mr.nsf/0/1D8D040A37 ... enDocument
Фото с юбилейного концерта 1 ноября 2010 г.
Аватара пользователя
часто гуляет сама по себе
часто гуляет сама по себе
Сообщения: 1216
Зарегистрирован: 25 ноя 2006, 02:01
Откуда: Киев
Н.Петров с НЗАСО Украины 7 марта 2011
Сообщение №65 Добавлено: 17 мар 2011, 21:33

http://www.kommersant.ua/doc-rss.html?d ... Id=7000711
Любовь Морозова
Ъ - Героическое исполнение // В Киеве выступил знаменитый российский пианист Николай Петров
http://mi-re.do.am/news/nikolaj_petrov_ ... -03-12-172
Ольга Кизлова
Петров : Сиренко / Бетховен : Шостакович. Победила дружба
Аватара пользователя
часто гуляет сама по себе
часто гуляет сама по себе
Сообщения: 1216
Зарегистрирован: 25 ноя 2006, 02:01
Откуда: Киев
Новые записи НСОУ на Ютубе
Сообщение №66 Добавлено: 24 мар 2011, 13:42

http://www.youtube.com/watch?v=fYk1zy2UPuY
http://www.youtube.com/watch?v=wOf9IaHZ ... re=related
Там еще есть...
Пред.

Вернуться в Дирижеры

Кто сейчас онлайн

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0