Господа, быть может, кто-нибудь знает, кто играет в этом году на открытии конкурса Крайнева ?

Заранее спасибо !

Klavierabend, можна прочитати тут: http://www.forumklassika.ru/showpost.ph ... ostcount=2

Результати конкурсу:

Молодша група
Гран-прі: Анна Кіпіані (Грузія)
Перша премія: Ямато Каматсу (Японія), Кі Ксю (Китай)
Друга премія: Кьюнг А Лі (Корея)
Третя премія: Дмитро Бєляк (Україна, Керч), Катерина Гаранич (Україна, Харків), Владислав Хайрутдінов (Україна, Харків)


Старша група:
Гран-прі не присуджено
Перша премія: Анна Гогава (Грузія), Тетяна Дорохова (Росія)
Друга премія: Ацуші Імада (Японія), Рузанна Минасян (Вірмения), Марк Сердюк (Україна, Харків)
Третя премія: Арсен Яковенко (Україна, Київ), Анастасія Ясько (Росія)

Завтра у Національній філармонії концерт лауреатів.
Приходьте!!!

Думаю, що має бути цікаво. Не знаю, хто з лауреатів що буде грати, але перегляд буклету вже справив на мене враження.

Кі Ксю (26.9.1994) грала етюд Ліста "Блукаючі вогні"
Анна Кіпіані (01.09.1994) - "Гумореску" Шумана

У конкурсантів старшої групи (15-16 років) дуже популярним був "Нічний Гаспар". Анна Гогава грала повністю, а інші по одній п'єсі.

А ось програма другого туру Тетяни Дорохової (11.06.1991), яку вона, за відгуками, зіграла блискуче:

Шостакович. Прелюдія і фуга Des-dur
Брамс. Варіаціїї на тему Паганіні
Балакірєв. Ісламей

На жаль, вона, мабуть, не буде грати завтра в концерті.

Дописано: виявляється, і в молодшій групі не обійшлося без "Нічного Гаспара". "Ундіну" грав Ямато Каматсу (08.04.1994).

Дякую за інформацію, мабуть що прийду

http://www.kommersant.ua/doc.html?docId ... ueId=46892

Худой конец
// В Киеве завершился конкурс пианистов Владимира Крайнева
конкурс / классика

В понедельник в Национальной филармонии выступили лауреаты IX Международного конкурса молодых пианистов Владимира Крайнева, с 20 марта проходившего в Харькове. В этом году в младшей группе соревновалось всего 9 человек, в старшей – 22, а двое победителей не смогли принять участия в заключительном концерте. Лучших из оставшихся слушала ЮЛИЯ БЕНТЯ.

В прошлые годы Международный конкурс молодых пианистов Владимира Крайнева, с 1992 года каждые два года проходящий в Харькове, собирал до ста музыкантов со всего мира. Уже в 1997 году он был принят в Европейский союз молодежных музыкальных конкурсов (EMCY). Что же касается организатора и постоянного председателя жюри Владимира Крайнева, то он в представлении не нуждается. Кроме того, это редкое состязание с очень стабильным составом жюри. В этом году в него вошли Бернд Гецке (Германия), Тереза Дюссо (Франция), Джулия Круджер (США), Кен Ми Ли (Корея), Владимир Сканави (Россия), Валерий Козлов, Наталья Мельникова, Александр Полусмяк, Тамара Сенченкова (Украина) и лауреат гран-при конкурса 1994 года, а сейчас ассистент Владимира Крайнева Игорь Четуев.
Однако в этот раз участниками состязания стали всего 9 пианистов в младшей группе (до 13 лет включительно) и 22 – в старшей (до 17 лет). У одного из постоянных членов жюри конкурса, профессора Национальной музыкальной академии имени Петра Чайковского Валерия Козлова, нашлось два объяснения такой катастрофической статистики. Во-первых, сложная демографическая ситуация: пианистов, да и вообще детей до 17 лет, в "играющих" странах стало гораздо меньше, чем в прошлые годы. Во-вторых, только в этом году жюри конкурса решилось на предварительный кастинг видеозаписей с выступлениями музыкантов.
Три тура соревнований всегда проходили в Харькове, а лауреатов своего "именного" состязания Владимир Крайнев по традиции вез сначала в Киев (как правило, концерт совпадал с его днем рождения – 1 апреля), а затем в Москву. В этом году обошлись не только без российских гастролей, но и без самого господина Крайнева – в Киев он не приехал, сославшись на плохое самочувствие. Не доехали до украинской столицы и двое лауреатов из старшей группы – россиянки Татьяна Дорохова (I премия) и Анастасия Ясько (III премия), поспешно вернувшиеся в Москву.
В целом же результаты конкурса таковы: в младшей группе гран-при увезла Анна Кипиани (Грузия), I премию поделили Ямато Каматсу (Япония) и Ки Ксю (Китай), II премию увез Кьюнг А Ли (Корея), а почетное III место досталось украинским музыкантам – Дмитрию Беляку, Екатерине Гаранич и Владиславу Хайрутдинову. В старшей группе нет такого явного деления на лидирующий Дальний Восток и плетущуюся вслед за ним Украину. Здесь I премию поделили Анна Гогава (Грузия) и Татьяна Дорохова (Россия), II ушла Ацуши Ямаде (Япония), Рузанне Минасян (Армения) и Марку Сердюку (Украина), III досталась Арсению Яковенко (Украина) и Анастасии Ясько (Россия).
На тех, кто присутствовал на отчетах лауреатов конкурса прошлых лет, нынешний концерт произвел удручающие впечатление: в зале было очень мало людей, Национальный симфонический оркестр под управлением харьковского дирижера Юрия Янко редко вступал одновременно с солистами, а игра некоторых лауреатов требовала обязательной скидки на юный возраст. Концерт был построен по традиционной схеме: в первом отделении выступали сольно, во втором, куда включили только лауреатов младшей группы,– в сопровождении оркестра. Музыканты, пока что едва достающие ногами до педалей рояля, играли вполне взрослые программы, однако каждый из них в чем-нибудь не дотягивал – чаще не технически, а в элементарном понимании исполняемой музыки. Исключение, пожалуй, составили только лучшие из младшей группы – Анна Кипиани, Ки Ксю и Ямато Каматсу, которые были великолепны в фортепианных концертах Камиля Сен-Санса и Феликса Мендельсона.
Очевидно, что конкурсу, который через два года должен пройти в десятый раз, требуется серьезная подпитка. Однако "украинская территория" Владимира Крайнева, давно переселившегося в Ганновер, постепенно сужается – вплоть до того, что в этом году из-за отсутствия государственной поддержки отменен ежегодный фестиваль "Владимир Крайнев приглашает".

Дуже поважаю пані Юлію, але як по-різному спримаються матеріали просто про концерти, які тебе цікавлять, або про подію, про яку знаєш досить багато.
Можу погодитися з журналісткою в одному - кількість глядачів у залі і разючий контраст з минулими заключними концертами конкурсу Крайнєва справили досить гнітюче враження.

В цьому матеріалі є деякі неточності. Але зверну увагу лише на один абзац, тон якого неприємно здивував.

Цитата:
В этом году обошлись не только без российских гастролей, но и без самого господина Крайнева – в Киев он не приехал, сославшись на плохое самочувствие. Не доехали до украинской столицы и двое лауреатов из старшей группы – россиянки Татьяна Дорохова (I премия) и Анастасия Ясько (III премия), поспешно вернувшиеся в Москву.

Про одні і ті ж речі можна написати по-різному.

Кажуть, що стан здоров'я Володимира Крайнєва не дозволяв йому навіть приїхати у Харків. І, наскільки я знаю, до останньої хвилини було невідомо, чи конкурс відбудеться взагалі.
І те, що Крайнєв подолав як голова журі десятиденний марафон - велика йому честь і хвала.

Чула, що Тетяна Дорохова мала грати у Москві відразу сольний концерт. І те, що вона, після виснажливих трьох турів та виступу на заключному концерті у Харкові, відразу поїхала у Москву, а не у Київ - зіграти 5 хвилин на сцені філармонії, зовсім не означає, що вона невідомо з яких причин, поспішно туди повернулася.

З приводу поїздки лауреатів до Москви: мабуть не всі знають, скільки часу нині займає оформлення дозволу на поїздку неповнолітніх дітей за кордон


Ось ще одна стаття. Так розумію, що харківської журналістки, яка має більш доброзичливий погляд на цю тему.

http://www.umoloda.kiev.ua/number/1137/164/40552/

Провокація, хоробрість, глибина...
У Харкові завершився IХ Міжнародний конкурс юних піаністів Володимира Крайнєва

Лариса САЛІМОНОВИЧ

Цьогорічний форум юних музикантів запам’ятався рекордно низькою кількістю учасників, віртуозністю вихованців грузинської школи і відчуттям того, що з десятого, ювілейного конкурсу харківське дітище великого маестро Крайнєва нарешті отримає достойне організаційне обрамлення. Підготовка до чергового дійства почалася вже зараз і обіцяє чимало приємних сюрпризів.

Класика запалює зірки
Грузинська тринадцятирічна піаністка Аня Кіпіані за два минулих роки перемогла у трьох музичних конкурсах, включаючи престижний паризький форум імені Н. Рубінштейна та брала участь у міжнародному фестивалі Володимира Співакова. І ось нарешті незаперечне Гран–прі на цьогорічному харківському конкурсі, що за весь час свого існування отримав репутацію найскладнішого за рівнем програмних вимог. «Зіграти у тринадцять років «Гумореску» Шумана — справжня провокація, — каже Володимир Крайнєв. — Це один із найглибших філософських творів, що має надскладну форму і такий же непростий зміст. Його справедливо побоюються навіть зрілі видатні музиканти. Аня ж просто купалася вільно і провокаційно у цій музиці. Вона смілива і дуже складна дівчинка зі своїм баченням і відчуттям. Це вже — не дитина, а справжній музикант із дуже глибоким і складним нутром».

Учасники молодшої групи, за словами фахівців, на харківському конкурсі завжди відзначаються високим рівнем підготовки і рідкісною обдарованістю. Очевидно, саме тому обрати кращих серед них буває надзвичайно складно, і журі, як правило, номінують на кожне місце одразу по кілька учасників. Дев’ятий конкурс не став винятком. Першу премію серед молодших конкурсантів розділили Ямато Каматсу з Японії та китаянка Кі Ксю. Друга незаперечно дісталася кореянці Кьюнг А Лі, а третя одразу трьом українцям — кримчанину Дімі Беляку та харків’янам Каті Гараніч і Владику Хайрутдінову.

З 22 учасників старшої групи до третього туру конкурсу були допущені вісім юних музикантів. Гра із симфонічним оркестром обласної філармонії та молодіжним оркестром «Слобожанський» — завдання не з простих. Саме ця частина конкурсної програми закріпила за харківським форумом статус надскладного і принесла перемогу ще одній вихованці грузинського педагога Дареджан Цинцадзе — Ані Гогаві та росіянці Тані Дороховій. Другу премію журі присудило Уцуші Імада з Японії, Рузанні Мінасян із Вірменії і харків’янину Марку Сердюку. А третю, відповідно, — киянину Арсену Яковенку та росіянці Анастасії Ясько.

Усі без винятку юні музиканти уже є переможцями одного чи кількох конкурсів. Оцінка їхньої гри авторитетним і незалежним журі (його складом опікується особисто маестро Крайнєв), — для юних виконавців має особливу вагу. Фактично усі переможці попередніх конкурсів, як мінімум, отримали солідні грошові премії і можливість виступити у Колонній залі Національної філармонії України та Великій залі Союзу композиторів Росії, а як максимум, — продовжили навчання у престижних музичних закладах світу.

Цього року, наприклад, до складу журі Володимир Крайнєв запросив володаря Гран–прі ІІ харківського конкурсу Ігоря Четуєва, який сьогодні навчається у його класі і регулярно гастролює країнами СНД, Європи, Америки, Далекого Сходу, а також виступає з відомими оркестрами Росії, Італії, Ізраїлю, Нідерландів, Німеччини та Франції. «Володимир Всеволодович настільки добре розуміється на тому, як треба грати дітям, аби вони максимально розкрилися у цьому віці, що я б не посмів бодай щось змінювати», — відповів Четуєв на запитання, чи не хотів би він щось змінити в роботі журі.

«Ямаху» пора залишити в Харкові
На участь у дев’ятому конкурсі подавали заявку 47 юних музикантів, приїхали 31. Якщо врахувати той факт, що навіть перший форум у далекому 92–му зібрав 90 конкурсантів, а четвертий і шостий — по сто, результат може здатися провальним. Володимир Крайнєв причину сумного рекорду пояснив природнім «недородом», тобто складною демографічною ситуацією в Україна та Росії, що мала місце в середині 90–х. Діти зараз на вагу золота, з чим погодився і директор Харківської середньої спеціалізованої музичної школи (саме у її стінах і з ініціативи її педагогів проходить конкурс Крайнєва) Валерій Алтухов. Він із сумом повідомив, що вже кілька років поспіль під час набору до перших класів цього навчального закладу відсутній конкурс, а відтак музична дванадцятирічка приймає фактично всіх дітей, які виявили бажання вчитися.

Умови самого навчання — не менш болюча проблема. «Я завжди говорю: ми не можемо на «Запорожці» змагатися з «Мерседесом», — каже директор. — Тільки під час конкурсу наші діти можуть зіграти на дуже якісному інструменті, бо його, завдяки Володимиру Всеволодовичу, привозять з Японії. А так наші вихованці вчаться «на дровах», тобто інструментах, які не мають міжнародних стандартів. Причому з року в рік, протягом тривалого проміжку часу».

Згадану Валерієм Алтуховим «Ямаху» до Харкова організатори конкурсу привозять уже десять років поспіль і щоразу повертають власнику. Чому не найбідніше в Україні місто і досі не придбало для престижного форуму цей елітний рояль, сказати важко. Особливо з огляду на те, що останнім часом у списку організаторів з’явилися не лише обласні державні структури, а й столичні. Треба хоч до десятого, ювілейного, форуму вирішити цю проблему, бо українській фортепіанній школі з кожним роком все складніше конкурувати з японською і китайською, які наразі переживають справжній бум. За словами Володимира Крайнєва, у Китаї сьогодні діє майже мільярд музичних шкіл, і Піднебесна не збирається зупинятися на досягнутому. На цю тенденцію вже встигла відреагувати Німеччина. Незмінний член журі харківського конкурсу професор Бернд Гецке заснував у Ганновері щось на зразок радянської центральної музичної школи, а її випускники, у свою чергу, — сімнадцять інших музичних навчальних закладів. На думку Володимира Крайнєва, якщо європейська фортепіанна культура не успадкує цей досвід, то вихованці східних країн уже найближчим часом відберуть у Старого світу лідерство.

Підготовку до ювілейного форуму організатори почали вже зараз. Той факт, що Україна стала відкритою дер­жавою, на думку професора Гецке, приверне до конкурсу більшу увагу європейців. «Раніше ми витрачали дуже багато часу в українському посольстві, аби отримати для поїздки до Харкова візу, — каже він. — А тепер я можу приїхати сюди вільно, так, як їду до Франції чи Великобританії. Це видатне явище».