[align=center]
Музичні прем’єри сезону 2009

3–8 квітня 2009 року

ПЛАН-КАЛЕНДАР


[highlight=red]П’ятниця, 3 квітня[/highlight]

15.00 Прес_конференція
Національна філармонія України
Конференц_зал

16.00 Камерний концерт
Твори О. Шимка, Г. Коларовського, З. Алмаші, М. Шалигіна,
Ю. Іщенка, А. Гаврилець
Національний ансамбль солістів «Київська камерата»
Головний диригент та художній керівник – Валерій Матюхін
Камерний хор «Credo»
Головний диригент та художній керівник – Богдан Пліш
Національна філармонія України

19.00 Урочисте відкриття фестивалю
Симфонічний концерт
Твори Л. Юріної, Г. Ляшенка, Б. Бартока, В. Рунчака, Є. Станковича
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Головний диригент та художній керівник – Володимир Сіренко
Національна заслужена академічна хорова капела України «Думка»
Головний диригент та художній керівник – Євген Савчук
Національна філармонія України


[highlight=red]Субота, 4 квітня[/highlight]

11.00 Камерний концерт «non stop»
Твори Б. Стронька, Б. Фроляк, С. Степанюка, Р. Твардовського,
І. Алексійчук, Б. Фільц, В. Бібіка, О. Грінберга, М. Степаненка,
С. Крутикова, О. Наконечного, В. Губи, С. Пілютикова, А. Загайкевич,
В. Годзяцького, Б. Кривопуста
Малий зал НМАУ ім. П. І. Чайковського

15.00 «Музика київських композиторів у кіно»
Фільми з музикою Є. Станковича, А. Загайкевич
Куратор проекту – режисер Микола Бурнос
Вступне слово – Галина Степанченко
Республіканський Будинок кіно (Cиній зал)

16.00 «Київські композитори – дітям»
Куратор проекту – Жанна Колодуб
Дитяча музична школа №8 м. Києва
вул. Велика Житомирська, 26_б

19.00 Симфонічний концерт
Твори І. Щербакова, Б. Мерн’є, А. Дворжака
Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Головний диригент та художній керівник. Микола Дядюра
Диригент – Рональд Цольман (Бельгія)
Національна філармонія України


[highlight=red]Неділя, 5 квітня[/highlight]

13.00 Хоровий концерт
Вступне слово Архімандрита Лаврентія
Твори Д. Бортнянського, Б. Фільц, М. Лисенка, О. Дєнєва, О. Акупова,
М. Леонтовича, С. Рахманінова, М. Вербицького, Л. Дичко, М. Лисенка,
О. Кєдрова, М. Лисенка, Б. Фільц, Р. Твардовського, В. Стеценка,
П. Чеснокова, Православні грузинські піснеспіви ХІІ сторіччя
Народний художній колектив дівочий хор «Вогник» Київського Палацу дітей
та юнацтва
Художній керівник та головний диригент – Світлана Степаненко
Дитячий зразковий хор «Веснівка» Міжнародного Центру культури та мистецтв
Художній керівник та головний диригент – Жанна Сосновська
Хор хлопчиків та юнаків Державної чоловічої хорової капели ім. Л. Ревуцького
Художній керівник та головний диригент – Аїда Зайцева
Дівочий хор «Ярославна»
Художній керівник та головний диригент – Луїза Коваленко
Михайлівський Золотоверхий Собор

15.00 «Музика київських композиторів у кіно»
Фільми з музикою В. Храпачова, Л. Юріної, В. Губи
Куратор проекту – режисер Микола Бурнос
Вступне слово – Галина Степанченко
Республіканський Будинок кіно (Синій зал)

19.00 Хоровий концерт
Твори М. Ділецького, М. Березовського, А. Веделя, М. Вербицького,
М. Волинського, С. Острової, В. Гайдука, Г. Саська, М. Шуха, В. Ронжина,
Л. Ященка, В. Степурка, Д. Либіна, Дж. Гейбла
Чернігівський Камерний хор Військово.музичного центру Сухопутних військ
Збройних Сил України
Головний диригент – Марина Гончаренко
Хормейстер.Світлана Похилько
Малий зал НМАУ ім. П. І. Чайковського


[highlight=red]Понеділок, 6 квітня[/highlight]

15.00 «Музика київських композиторів у кіно»
Фільми з музикою С. Луньова, С. Крутикова, Л. Дичко, О. Киви,
І. Карабиця, Г. Саська
Куратор проекту – режисер Микола Бурнос
Вступне слово – Галина Степанченко
Республіканський Будинок кіно (Cиній зал)

19.00 Камерний концерт
Твори Д. Киценка, Ж. Колодуб, Є. Кравченка, Н. Боєвої
Національний ансамбль солістів України «Київська камерата»
Головний диригент та художній керівник – Валерій Матюхін
Концертний зал Національної спілки композиторів України


[highlight=red]Вівторок, 7 квітня[/highlight]

10.00 Міжнародна науково_практична конференція
«Композитор і сучасне соціокультурне середовище»
Конференц-зал Академії мистецтв України

16.00 Камерний концерт
Твори Г. Верьовки, П. Гайдамаки, Я. Степового, К. Стеценка,
Б. Підгорецького, В. Пащенка, М. Деміденка, В. Корейка, І. Зажитька,
Б. Фільц, Ю. Іщенка, М. Степаненка
Василь Пащенко (баритон)
Віктор Заєць (фортепіано)
Концертний зал Національної спілки композиторів України

19.00 Концерт з творів українських композиторів
«Молоді виконавці – композиторам України»
Твори Б. Лятошинського, Г. Жуковського, Ж. Колодуб, Л. Колодуба,
О. Канерштейна, Г. Саська, І. Оленчика, В. Скуратовського,
С. Борткевича, В. Ракочі, Б. Фільц, М. Шуха, І. Алексійчук, Л. Ревуцького, А. Гаврилець, В. Косенка
Виконують студенти та художні колективи
Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра
Куратор проекту – Олена Швецова
Концертний зал Національної спілки композиторів України

19.30 Камерно-хоровий концерт
Твори Л. Дичко, С. Острової, Е. Шенка, Флортетерса, В. Тилика,
К. Стеценка, О. Архангельського, православна музика українського
бароко
Камерний хор «Пектораль»
Диригент.Андрій Карпінець
Малий зал НМАУ ім. П. І. Чайковського


[highlight=red]Середа, 8 квітня[/highlight]

15.00 Камерний концерт
Твори Т. М. Мейна, І. Щербакова, Дж. Гейбла, А. Матвєєва,
С. Зажитька, Л. Юріної, М. Блесінджера, О. Безбородька, Р. Гарвела
Малий зал НМАУ ім. П. І. Чайковського

19.00 Урочисте закриття фестивалю
Симфонічний концерт
Твори Л. Колодуба, І. Тараненка, Л. Кайзера, Л. Дичко, О. Костіна
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Головний диригент та художній керівник – Володимир Сіренко
Диригент – Віктор Плоскіна
Національна філармонія України
[/align]

О фестивале в фестивале в Доме кино. Музыка киевских композиторов в кино. Была на одном показе в воскресенье. Впечатления двойственные.
Фильм Р. Балаяна «Ночь светла» - совершенно потрясающий. Кажется, когда его еще только снимали или уже доснимали, в новостях по Интеру был про это сюжет. То есть, хочу сказать, что сам фильм более-менее нашумевший (ну, хоть в узких кругах), и была возможность у многих его посмотреть.
Музыку написал В. Храпачев. Перед просмотром композитор попросил всех стараться воспринимать фильм целиком, не разделяя отдельно музыку от остального. В принципе, просил он зря, потому что, по-моему, все и так было нераздельно и смотрелось с открытым ртом. Тематика, конечно, очень необычная: жизнь детей в интернате для слепо-глухо-немых, их особеный мир, не похожий на мир «обычных» людей. Я думаю, не последнюю роль сыграла музыка в том плане, чтобы окрасить печаль всей картины в светлый оттенок. Музыкальный фон стал основным в очертании хрупких душ несчастных детей, основы фильма, рядом с которыми и их педагоги становятся уже другими людьми.
Если не ошибаюсь, Храпачев также написал музыку и к другому недавнему фильму Балаяна – «Райские птицы», который показывали на прошлогодней «Молодости». Так вот почерк композитора улавливается, в хорошем смысле. Замечательный тандем режиссера и композитора!

После перерыва показали вообще мною непонятый фильм с музыкой Юриной, затем перешли к работам композитора Губы. Вот, дасада, подумалось позже, - иногда не чувствуешь, что время уходить. Короткометражный фильм «Коротка подорож…» - мне показался бредом редкостным: от несуразицы драматургической и смысловой до, мягко говоря, полной неудачи музыкальной. Трудно сказать, что из них испортило другое. Можно, конечно, искать скрытые или явные смыслы, но вся истерия происходящего, грохот и сплошные странности такое желание забили.
И вот второе яркое впечатление от мероприятия. В отличие от фильма Балаяна, со знаком минус. В. Губе перед просмотром предоставили слово. Композитора я не знала, так что предвзято относиться не могла. Так вот первое, с чем он обратился к зрителям, - это обвинения в их адрес. Мол, не так себя ведем, ходим во время показа и т.п. Далее последовали обвинения в сторону коллег-композиторов, которые якобы тоже себя тут не так ведут. Походило на «воспитательный час» в школе, после которого уже ни слушать дальше композитора, ни тем более, позитивно воспринимать кино не хотелось.
Потом уже вспомнился Храпачев, который перед своим фильмом откровенно говорил: ничего не будет страшного, если кому-то не понравится и он уйдет из зала. …А днем позже на концерте Камераты в СКУ композитор Д. Киценко перед началом сам раздавал листочки с переводом стихов к своему произведению, между прочим прекрасному. В общем, вот так невольно, помимо музыки, фестиваль показывает и что-то еще.
Мораль сей басни такова: смотрите наше кино и не учите зрителей жизни!

http://www.kommersant.ua/doc.html?docId ... Id=7000105

Слушатель идет на новый звук
// Завершился XIX фестиваль "Музыкальные премьеры сезона"

фестиваль / классика
Во вторник вечером в Колонном зале Национальной филармонии концертом Национального симфонического оркестра под управлением Виктора Плоскины завершился очередной фестиваль "Музыкальные премьеры сезона". Он получился, наверное, самым несбалансированным и компромиссным за всю историю существования форума, но зато продемонстрировал ряд тенденций, которые ЛЮБОВЬ МОРОЗОВА считает обнадеживающими.
Три хоровых концерта, по четыре – симфонических и камерных, научная конференция и фестиваль в фестивале "Музыка киевских композиторов в кино" – это даже слишком хорошо для мероприятия с бюджетом 100 тыс. грн. Но в то же время очень мало для осуществления главной задачи фестиваля "Музыкальные премьеры сезона" – озвучить новые произведения киевских композиторов (об открытии фестиваля Ъ сообщал 6 апреля). Фестиваль, призванный теребить творческий нерв авторов возможностью концертного исполнения и упорядочивать многообразие музыкальной жизни в стройную вертикаль, где явления организуются, руководствуясь собственными законами, а в столкновениях выявляются скрытые смыслы, в этом году вынужденно свел свои функции к серии неплохих концертов.
Впрочем, даже в таком варианте прошедший фестиваль предоставил возможности для творческих рефлексий и даже наметил ряд весьма оптимистических тенденций. Самая приятная новость – изменение отношения исполнителей к новой музыке. Так, если раньше они называли ее не иначе, как "смур", то теперь играют со все большим удовольствием. Оркестровым флагманом XIX фестиваля стала "Киевская камерата", добившаяся хорошего баланса между твердостью техники и зыбкостью формы. Каждый раз вылепливая из звучащего сгустка новые образы, ансамбль обращался с ними нежно и бережно, будь то назидательное творчество Юрия Ищенко или свободные полеты Александра Шимко.
Настоящие откровения были и среди сольных выступлений. Одним из них стало исполнение флейтистом Сергеем Вилкой произведения техасца Джеральда Гейбла "Una Bofetada Para La Luna Naciente" на дневном камерном концерте в Малом зале Национальной музыкальной академии. Виртуозная пьеса, в которой музыкант играет на инструменте, поет и вскрикивает, была исполнена с такой любовью и азартом, что расчувствовались и слушатели, и присутствовавший в зале автор.
Второй пункт со знаком плюс – публика. Несмотря на полное отсутствие рекламы, людей в концертные залы пришло гораздо больше, чем в прошлые годы. Вероятно, внимание слушателей можно было бы закрепить и усилить, если бы в Киеве существовал хотя бы один фонд, пропагандирующий актуальную академическую музыку. А так пока ее интересы отстаивать некому: фактически продвижением современной музыки занимаются сами композиторы.
Что касается содержательного наполнения фестивальной программы, то в этот раз прозвучали произведения лишь немногих из множества авторов. Десятки партитур образовали два основных русла. Первое – это сюжетная музыка, склонная к смене событий и настроений. Так по традиции пишет старшее поколение, продлевая уходящую эпоху. Творчество Леси Дычко, Александра Костина, Левка Колодуба и многих других – это по-прежнему безукоризненная оркестровка, ясные мелодии и опора на заветы классиков.
Другое дело – авторы помоложе, которые в каждой пьесе пытаются придумать новые законы развития, новые формы, неожиданные приемы звукоизвлечения. В них зачастую отсутствует внешняя событийность, зато бурлит внутренняя сила, звуки сталкиваются в броуновском движении. Наиболее удачные из сыгранных на "Премьерах" – те, в которых удалось создать своеобразное звуковое пространство: например, "Тени и привидения" Людмилы Юриной, Концерт Владимира Рунчака или Струнный квартет Сергея Пилютикова.
Неподготовленному или просто начинающему слушателю в таком звуковом пространстве не всегда уютно – нет привычных ориентиров. Но именно в нем скрыт путь, по которому современная музыка может выйти из тупика.

Хорошая статья!!!

А кроме "Коммерсанта" кто-нибудь ещё печатал статьи об фестивале? Интересно, но ничего в нете не нахожу...

Фестиваль у фестивалі: музика київських композиторів у кіно

Дев’ятнадцятий фестиваль „Музичні прем’єри сезону-2009”, що проходив з 3 по 8 квітня, знову подарував слухачам неабияке різнобарв’я жанрів та стилів – камерні та симфонічні твори сучасних українських композиторів, хорова та органна музика від середньовіччя до наших днів. Але цього року організатори вирішили нагадати про ще одну форму композиторської творчості і провели маленький „фестиваль у фестивалі” – проект „Музика київських композиторів у кіно”. Протягом трьох днів у Будинку кіно демонструвалися художні, документальні та мультиплікаційні фільми з музикою Є.Станковича, А.Загайкевич, В.Храпачова, Л.Юриної, В.Губи, С.Луньова, С.Крутикова, Л.Дичко, О.Киви, І.Карабиця, Г.Саська. Для більшості глядачів, особливо молодих, це була чудова нагода ознайомитися з фільмами, які неможливо побачити на екранах київських кінотеатрів. Серед них: хронікальний історичний фільм „Своя доля. Сон” І. Малахова з дивовижною музикою Святослава Луньова, „Ізгой” режисера В.Савельєва з музикою Євгена Станковича, що згадує трагедію єврейського народу, „Ніч світла” Р.Балаяна з музикою Вадима Храпачова – спроба збагнути паралельний світ обділених природою людей, життя яких проходить серед тиші і темряви. Оазою радості та ностальгії стали декілька мультфільмів, що завершили триденний показ: „Осіння рибалка” (музика Лесі Дичко), „Ходить гарбуз по городу” (композитор Олег Кива), „Ниточка та кошеня” з музикою Івана Карабиця, знаменитий „Капітошка” (композитор Геннадій Сасько) та інші.

В перший день міні-фестивалю також демонструвався створений у 2003 році фільм режисера Олеся Саніна „Мамай”, в якому сплавляються в єдине ціле легенди двох епосів – українського та кримсько-татарського. Перед авторкою музики Аллою Загайкевич стояло завдання використати автентичні фольклорні мотиви двох народів та надати їм сучасного звучання за допомогою найновіших електронних технологій. В фільмі мінімум діалогів та тексту, та це і непотрібно, бо музика передає найголовніше – тугу, страждання, кохання, голос душі, простір степу...
Після перегляду мені вдалося звернутися з деякими запитаннями до композиторки:

– Розкажіть, будь ласка, дещо про співпрацю з режисером та, власне, процес зйомок.

– Співпраця заключалася в тому, що Олесь Санін дуже добре знає фольклор. Крім того, що він є режисер, актор – він є ще носієм лірницької традиції. І він розумів, що то буде жанр досить-таки експериментальний, в якому музика має відігравати мало не головну драматургічну ідею. Багато чого монтувалось під музику, і тут є особливість саме такої роботи, оскільки ми експериментували з жанром – дума, епіка... Думали, як зробити так, щоб ця епіка постійно відчувалась засобами музики і монтажу, постійно разом наспівували в студії. Звичайно, музикант розуміє музиканта.

– Яким чином співвідносяться у кінофільмі фольклорна поетика та електронний синтез?

– Фольклор, насправді, вже не існує. Це провокаційна штука – згадування про фольклор в подвійному сенсі. По-перше, ми зараз живемо в такому світі, що постійно щось згадуємо. І по-друге: людина, яка була відірвана від свого коріння, в якомусь сенсі є з нами, відірваними від історичних контекстів побутування живого фольклору. З цим можна було гратися. Фольклор змішувався з вітрами, з якимись синтетичними звучаннями, які розтягувалися в часі – усі ці тембри опрацьовувалися нами. Тобто, тими технічними засобами створювався цей розлом в часі, часова воронка, яка усе витягувала, витягувала...

– А як тоді Ви гралися з елементом тиші в технічному розумінні?

– Тишу насправді не можна використовувати, бо її не буває – там були усілякі вітри. Тобто, мертва тиша теж є, але вона все одно прописана якимись засобами. Або це тиша живого вітру, або вона є мертва – закінчення, провал щасливого життя двох людей, їхніх вірувань.... Ось така ідея.

– Чи не могли б Ви назвати декілька образів-символів у кінофільмі та їх співвідношення з музичним рядом?

– Звичайно, чути лейтмотиви: наприклад, співоча колиска, про неї говориться в сцені татарського танцю. Взагалі тут мова йде про те, що тотем татарського народу був вкрадений братами-українцями, які тікали з татарської неволі, а інші три татарські брати їх зловили і забрали цю співочу колиску. Тобто, йдеться про історію нерозумінь одним народом іншого – його вірувань, символіки, предметності, ментальності. Така трагедія, яка може закінчитись чим завгодно: смертю однієї людини, смертю кохання, війною і таке інше. Це перший образ, музичний лейтмотив, який з чимось роз’єднувався, з чимось поєднувався. Крім того, богиня Умай, яка з’являлася з рогами, є турок, що, зрозуміло, теж тотем та символ. З українського боку там були певні знаки, оскільки людина на чужій території. Це вже не символи, а розбиті залишки якихось семантик – плачі за Мамаєм, колискові – суміш згадування найстаріших жанрів. Зрозуміло, що коли відбувається весілля, то кожен чує свою музику, а коли йде обряд очищення, лікування – ясно, що то фольклор український, свого рідного села.

P.S. Найкращі українські композитори прагнуть працювати в кіно, але тема українського кінематографу – болюча та як ніколи актуальна. Питань більше, ніж відповідей. Тому на відкритті проекту „Музика київських композиторів у кіно” були озвучені плани щодо проведення наступного року конференції на тему „Музика в кіно”. Що ж, чекаємо наступного року. До того ж, це вже будуть ювілейні, XX-ті „Прем’єри сезону”...


[align=right]
Анна Проскурня [/align]