Чи доводилося Вам коли-небудь чути цю визначну за глибиною своєї тупості репліку? Мені – так, і неодноразово. Ясна річ, що говорячи про критику я маю на увазі явище, добре знайоме поважній публіці – себто критику музичну як «сферу прикладного музикознавства». Однак люди, що не мають безпосереднього відношення до означеної благородної «сфери», найчастіше сприймають це поняття як щось неприємне з потенціалом до образливого (тут починається модуляція в рубрику «Хто ви такі, щоб когось критикувати» та вже згадуваний «улюблений» рефрен «Критикувати вміють всі. Що тут надзвичайного?»). Та не будемо про сумне – давайте краще про радісне, тим більше, що останнє таки відбувається в нашому критичному (соррі за каламбур) житті.
Отже, побачив світ довгоочікуваний посібник з музичної критики. Автори, природно, – Олена Сергіївна ЗІНКЕВИЧ та Юрій Іванович ЧЕКАН. Зміст книги «Музична критика: теорія та методика» гріє читацьку (а особливо – студентську) душу відсутністю безкраїх історичних екскурсів та нафталінових портретів критиків різних часів та народів. Замість цього – лаконічні та як завжди дотепні поради наших улюблених викладачів щодо стилістики та мови критичних опусів, вдалого підбору заголовків, застереження з приводу розповсюджених помилок. Також у шести розділах праці (не враховуючи хрестоматії та списку рекомендованої літератури) розглянуто такі актуальні питання, як поняття музичної критики в ракурсі феномену культури та її типологія, подано методику роботи над конкретними жанрами та характеристика друкованих ЗМІ в Україні, окреслено можливі шляхи взаємодії критики з рекламою та PR. Та головний «бонус» – це величезна кількість прикладів статей в усіх проаналізованих жанрах, що розміщені і в об’ємній хрестоматії в кінці посібника, і у відповідних розділах. Завдяки цьому інформація засвоюється з блискавичною швидкістю, оскільки вона не лишається в нашій пам’яті «мертвою» теорією, а яскраво «унаочнюється» в наведеному матеріалі. Крім того, приклади допомагають відпрацьовувати суто практичні моменти, бо поряд із високопрофесійними та стильними опусами вміщено зразки зі знаком «-», на «граблі» яких вже точно не захочеться наступати.
Отже, тепер критикувати погано – вже просто непристойно. Доведеться робити це на рівні отриманих знань



