а коли будуть більш детальні програми?...бо проекти,де я беру участь,напр.,дуже цікаві,але про це нічого не написано поки-що...

то поки що

остаточно програму буде оголошено 29 квітня, як сказано в анонсі Комерсанта

дякую,з нетерпінням чекаю на своє прізвище

ForesteR писал(а):дякую,з нетерпінням чекаю на своє прізвище

ДА?

да,я буду,между прочим,играть 7 произведений на Гогольфесте...ни много ни мало

25 травня?

ForesteR писал(а):да,я буду,между прочим,играть 7 произведений на Гогольфесте...ни много ни мало

яких? в одній програмі - чи в різних? проект з Загайкевич там повторите?

частково повторю проект Загайкевич,а також вельми цікава програма в проекті Рунчака...

се добре

програма досить суттєво корегується. здається, усього стає все більше і більше...

Додано через 1 годину 38 хвилин 26 секунд:

http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3295/a ... 04528.html

Менеджер братання
Владислав Троїцький дав старт Гогольfest’у

Учора ввечері у залах "Мистецького арсеналу" розпочався другий з чотирьох запланованих етапів мегафестивалю Гогольfest. Організатор дійства і головний регулювальник гоголівських урочистостей Владислав Троїцький обіцяє, що цього разу до класика таки вдасться наблизитися. Принаймні шляхи до нього протягом найближчих трьох тижнів інтернаціональна мистецька бригада дружно торуватиме з різних боків — від академічної музики та традиційного живопису до рокерських наспівів й авангардного театру.

Сам Владислав Троїцький щиро зізнається, що замислив торік свій грандіозний проект не через особливу любов до Гоголя, а з суто прагматичних міркувань. Цьому невгамовному режисерові та мандрівнику по європейських фестивалях давно дошкуляло, що в Україні надто мало справжніх мистецьких подій, та й ті, що відбуваються, мають здебільшого цеховий характер. У музикантів — свої фестивалі, у художників — свої арт-салони, у театральному світі — своє життя навколо дотацій та премій. Для дійства, яке б виходило за рамки вузької мистецької спеціалізації, бракувало ідеї та коштів. Саме тут і знадобився менеджерський талант пана Троїцького. У Гоголі з його майбутнім ювілеєм режисер знайшов і смисловий, і фінансовий ресурси. Цього разу, до слова, на фестивалі єднатимуться не лише представники різних видів мистецтв, а й усі українські культурні столиці — включно зі Львовом, Одесою та Харковом. Закордонних гостей теж не бракуватиме: погратися в класика найближчими днями до Києва завітають москвичі, петербуржці, німецькі та угорські театральні трупи. Тож навіть найпрагматичніший Владислав Троїцький припускає, що після всіх переглянутих виставок, вистав та почутих концертів комусь із учасників справді захочеться перечитати Гоголя.

Які містичні події траплялися у вашому житті?

Акбар ХУРАСАНІ, художник:
— Першого травня в галереї “Грифон” на майдані Незалежності відкрилася моя виставка “Мій Будда”, присвячена Будді та подіям у Тибеті. Історія написання деяких полотен, презентованих на виставці, є досить містичною. У 2003 році я побував на Карадазі біля Коктебеля, а повернувшись до Києва, намалював картину: дівчина стоїть на березі моря, а назустріч їй пливуть кораблі з червоними вітрилами. Коли до неї підійшла мистецтвознавець, то вигукнула: “Це ж Ассоль!” Я тоді вперше почув про Олександра Гріна й історію про Ассоль, і дізнався, що Грін жив у тих краях та дуже любив їх. Це було якесь передчуття, відчуття духу місцевості! Інколи я малюю хмари, а потім дивлюся — вони у вигляді тварин! Або ж побачив сон, написав картину “Сирена”, а після того в житті сталася знакова подія. Містика є в моєму житті, нині ж саме планую побувати на фестивалі Гогольfest, на який маю запрошення!

Віктор ПАВЛІК, співак, телеведучий:
— Років двадцять тому я був на гастролях в Ізмаїлі. Ми з другом Василем жили в одній кімнаті, і якось перед сном, тільки-но заплющив очі, відчув, що позаду хтось стоїть. Повертаю голову — й таке сильне відчуття з’являється, ніби щось хапає мене за горло і душить. Я кричу, а губи, як у риби, ворушаться, голосу ж немає! Нарешті прорвалося: “Вася!”. Прокинувся весь спітнілий... Коли ж випадково зустріну знайомого чи друга, думаю, що це не містика, а воля Божа. Однак одного армійського товариша й досі не можу знайти — Сашу Ковтуненка, який був командиром 3-го відділення у Воронежі.

Анна БАБЕНКО, дизайнер:
— Наймістичнішою подією було одруження — у п’ятницю 14 лютого 1986 року. Тієї далекої пори і не підозрювали, що незабаром цього дня у нас святкуватимуть День закоханих! Другою містичною подією вважаю дату свого народження — у п’ятницю 13 грудня. Між іншим, дуже люблю це число! А по-третє, часто, коли думаю чи згадую про давніх друзів, можемо випадково зустрітися. Тому інколи мені кажуть жартома: “Частіше думай про гроші — і знайдеш їх!”

Сергій КУЗЬМЕНКО, народний депутат V скликання:
— Чесно кажучи, яскраво виражена містика не траплялася. Але спостерігав певні її елементи. В 1968 році, коли я був у авіаційному головному штабі в Москві, мені наснилося, що почалася війна. І того ж дня після пробудження віддали наказ підвищеної бойової готовності, авіацію підняли в повітря — сталося щось подібне до Кубинської кризи. І лише в останню мить вдалося домовитися конфліктуючим сторонам — СРСР та Китаю.


Орися СОРОКА “Хрещатик”. Фото Павла ПАЩЕНКА

http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3296/a ... 87796.html

Арабески з нафталіном
Візуальний Гогольfest не вразив новизною

У залах "Мистецького арсеналу" за підтримки київської влади розпочався черговий етап мистецького проекту Гогольfest. Перше, з чим організатори поспішали ознайомити публіку, стала виставкова частина програми — наймасштабніша і найпередбачуваніша складова двадцятиденного фестивального дійства.


Попередній, вересневий, етап гоголівського фестивалю формували за принципом — візуальна насолода плюс щось на закуску. Щось на закуску — то були вистави-перформанси театру “Дах”, яким керує директор Гогольfest Владислав Троїцький, кілька концертів і літературна дискусія, котра так і не відбулася через брак учасників. За минулі вісім місяців організатори переосмислили досвід, призбирали грошей, вислухали всіх ображених, але нічого суттєво нового у побудову програми не внесли. Чи то пластична сила гоголівського таланту тут винна, чи формат диктує сама будівля арсеналу, а втім, факт лишається фактом: травневий етап фестивалю — це знову насамперед виставки, а вже потім усе інше.


Щоправда, деякі зміни таки відчутні. Після вересня панові Троїцькому чи не на кожному кроці дорікали браком концепції та кураторської розробки проекту. Директор Гогольfest зрозумів це у свій спосіб, мовляв, образився галерейний люд, що не всіх запросили взяти участь. А оскільки сам директор є людиною доброю і миролюбною після роботи над помилками цей прикрий недолік він швидко виправив, запросивши до участі фактично всі київські галереї, котрі так чи інакше мають стосунок до сучасного мистецтва. І щоб звучало по-дорослому та відповідальності було поменше, дав усій виставковій програмі назву “Картель кураторів”.


Вигляд такий, як у звичайної презентації галерей на арт-салоні. У кожному нефі центральної анфілади розмістилося по галереї — загалом вийшло дванадцять цілком традиційних виставкових циклів. Те, що існує поза галереями, тобто живопис молодих нахаб разом із відеопроектом Оксани Чепелик загнали до тільки-но відремонтованого арсенальського підвалу (наразі там до того холодно, що детально ознайомитися з цією частиною експозиції ризикнули лише найсміливіші). Представили галеристи, звісно, найкраще, тож загальний художній рівень мегапроекту виявився рівно у дванадцять разів вищим за звичайну вдалу виставку. Ось тільки нічого осмислено спільного і нічого сучасного й оригінального ця картель зробити поки що не спромоглася.


Більшість учасників просто представили найкращі останні роботи. Євген Карась закрив своє “Ательє” на Андріївському узвозі й перевіз полотна Влади Ралко, котрі саме тепер виставляє, на Печерськ. Директор “Цеху” Олександр Щелущенко залишив останні твори Юрія Соломка в галереї, а до арсеналу подався з написаними дещо раніше роботами свого топового автора. Тетяна Тумасьян із Харківської муніципальної галереї привезла вже знані киянам скульптури Олександра Рідного. Віктор Сидоренко витяг із власного архіву проект, котрий демонстрував ще на початку 2006-го. Молода галерея Bottega виставила давній цикл Матвія Вайсберга і нову, але надто банальну кінетичну скульптуру Тамари Квісітеджти. Київська “Колекція” пригадала про свій головний козир і зробила, певно, анонс однієї з майбутніх виставок, показавши макабричні портрети геніїв людства від Олександра Ройтбурда. Асоціація графіків “4-й блок”, котра існує в Харкові, прибула з кількома десятками студентських плакатів за мотивами проекту “Великі українці” — є на що подивитися, не завадить покритикувати надто однобокий підхід до можливостей жанру, й особливо приємно побачити нарешті Гоголя на не найгірших, відверто кажучи, плакатах. Херсонці на чолі з кураторкою Оленою Афанасьєвою теж привезли графіку і, як з’ясувалося, дуже подібну до тієї, що виставляє їхній земляк Стас Волязловський. Принципово нових проектів було тільки два — про розвінчання усіляких міфів від центру сучасного мистецтва “Совіарт” та про наслідки бурхливої діяльності колишнього головного архітектора Києва Сергія Бабушкіна (серія іронічних фото столичного новобуду зроблена Марією Биковою й представлена на фесті “Я-галереєю”).


Можливо, це і є нова концепція фестивалю: нанизувати різні проекти так само, як гоголівські збірки — від “Вечорів на хуторі” та “Арабесок” до “Петербурзьких повістей”. Якщо це так, є шанси, що до наступного етапу не лише художники з галеристами, а й Владислав Троїцький таки перечитають Гоголя. Принаймні, аби зрозуміти, що вони знову зробили не так.
Тетяна КОМАР “Хрещатик”. Фото Миколи ТИМЧЕНКА

Ёлка писал(а):[align=center][/color]

[url=http://forumclassic.org.ua/post-14819.html#14819][b]17.00 Концерт-лекція композитора В. Мартинова
(Москва, Росія)
Камерна сцена
Вхід вільний[/url]

[b]19.00 Львівський академічний театр

http://www.gogolfest.org.ua/ukr1/info/music[/align]

чергова мильна бульбашка...духовна бессилість,що прикривається релігійними ідеями...мені дуже прикро після цієї лекції-концерту,і хочеться назло Мартинову робити все навпаки і постулювати протилежні ідеї

планувала піти, але не склалося. значить - на краще

ForesteR писал(а):чергова мильна бульбашка...духовна бессилість,що прикривається релігійними ідеями...мені дуже прикро після цієї лекції-концерту,і хочеться назло Мартинову робити все навпаки і постулювати протилежні ідеї

Согласна. У меня тоже легкое разочарование. Ждала намного большего от этого концерта.

P.S. После этого концерта поняла, что любой посредственный композитор (не имею в виду именно Мартынова, т.к. у него есть произведения и хорошие) может прятаться за минимализмом.